Телефонують родичам і погрожують арештом майна: що колекторам заборонено законом

Прострочений кредит не перетворює людину на безправного боржника. Представники колекторських компаній зобов'язані дотримуватися жорстких правил, а за нав'язливі дзвінки, залякування та тиск на близьких можуть понести серйозну відповідальність — аж до виключення з офіційного реєстру НБУ.

Після пропущеного платежу позичальники часто стикаються не лише з нагадуваннями про борг, а й із психологічним тиском. Людині можуть телефонувати по кілька разів на день, надсилати повідомлення з погрозами або намагатися вплинути через родичів, сусідів чи навіть роботодавця. Як повідомляє Судово-юридична газета, повноваження колекторів чітко обмежені законодавством.

Хто контролює колекторів

Правила врегулювання простроченої заборгованості визначає Закон України «Про споживче кредитування». Контроль за роботою колекторських компаній здійснює Національний банк України. Усі компанії, які законно займаються стягненням боргів за споживчими кредитами, повинні бути внесені до спеціального Реєстру колекторських компаній на сайті НБУ.

Отримавши дзвінок із вимогою повернути кредит, варто насамперед попросити співрозмовника назвати повну назву організації. Після цього інформацію можна перевірити у відкритому реєстрі — це допоможе з'ясувати, чи справді особа представляє офіційно зареєстровану компанію.

Що дозволено колекторам

Представники колекторської компанії можуть повідомляти позичальнику про наявність простроченої заборгованості та пропонувати добровільно її погасити. Для зв'язку вони використовують телефонні дзвінки, SMS, електронну пошту та інші дозволені законом канали комунікації.

Під час першого спілкування представник компанії зобов'язаний повідомити своє ім'я та прізвище, назву організації, кредитора, в інтересах якого він діє, а також точний розмір простроченого боргу. Позичальник також має право вимагати документи, які підтверджують повноваження конкретної компанії.

Що колекторам категорично заборонено

Закон встановлює чіткий перелік заборон для колекторів. Представники компаній не мають права:

• погрожувати боржнику або його близьким фізичною розправою;
• залякувати арештом майна, якщо немає відповідного рішення суду;
• погрожувати кримінальною відповідальністю лише через непогашений кредит;
• видавати себе за поліцейських, прокурорів, суддів або виконавців;
• надсилати підроблені повістки та інші документи, оформлені як офіційні;
• принижувати честь і гідність людини;
• чинити психологічний тиск або вводити боржника в оману щодо наслідків несплати.

Графік дзвінків: коли і скільки разів

Колекторам заборонено контактувати з людиною у період із 20:00 до 09:00. Крім того, без окремої згоди боржника вони не можуть самостійно ініціювати спілкування більше двох разів протягом однієї доби. Численні дзвінки та повідомлення впродовж дня є прямим порушенням встановлених правил.

Чи можуть телефонувати родичам

Використовувати близьких, друзів, сусідів або колег боржника як інструмент тиску заборонено, якщо ці люди не давали згоди на таку взаємодію. Дзвінки третім особам порушують не лише правила врегулювання простроченої заборгованості, а й вимоги законодавства щодо захисту персональних даних. Під час першої ж розмови третя особа може вимагати припинити використання її контактної інформації — після цього колекторська компанія не повинна більше з нею зв'язуватися.

Чи можуть колектори арештувати майно або рахунки

Колекторські компанії не уповноважені накладати арешт на квартиру, автомобіль чи інше майно, блокувати банківські рахунки, проводити опис майна, виселяти боржника з житла або порушувати кримінальні провадження. Такі заходи застосовуються лише на підставі рішення суду та в межах виконавчого провадження, яке здійснює державний або приватний виконавець. Заяви про «негайний приїзд поліції» чи «вже накладений арешт» — це лише спроба залякати.

Як діяти, якщо колектори порушують закон

Якщо колектори застосовують незаконні методи, насамперед зафіксуйте докази: аудіозаписи розмов, SMS-повідомлення, скриншоти листування, фотографії отриманих листів, дані з журналу телефонних викликів. Після цього подайте звернення до Національного банку України. Регулятор має право перевіряти діяльність колекторських компаній, накладати штрафи та виключати порушників з офіційного реєстру.

Якщо представники компанії погрожують насильством, незаконно вимагають кошти або поширюють конфіденційну інформацію — негайно звертайтеся до поліції. Такі дії можуть містити ознаки кримінального правопорушення.

Раніше портал Знай повідомляв, борги спишуть із карток автоматично: Мін'юст змінив правила.

Також наш портал інформував, авто, депозит та борги: ПФУ назвав 6 причин відмови в субсидії.