Державний "Ощадбанк" припинив повноваження та трудові відносини із заступником голови правління, відповідальним за фінансовий напрям, Олегом Стринжею. Як повідомили у пресслужбі фінустанови, рішення ухвалене за взаємною згодою сторін і набуло чинності 29 червня 2026 року.
Формально банк наполягає: це виключно корпоративне рішення, не пов'язане з кримінальним провадженням. Однак звільненню передував гучний скандал, який сколихнув державний сектор — розслідування проєкту "Хапуга.ua" про сумнівні закупівлі акумуляторів та інверторів на сотні мільйонів гривень.
За матеріалами розслідування, у серпні-вересні 2024 року "Ощадбанк" закупив обладнання на загальну суму 329,5 млн грн. За умовами двох контрактів один комплект — український акумулятор із китайським інвертором — коштував 419 250 грн. Водночас аналогічне обладнання на ринку можна було придбати приблизно за 150 000 грн за комплект. Різниця — майже втричі.
Ключова деталь: конкретну модель акумуляторів визначив особисто голова тендерного комітету. Ним на той момент був Олег Стринжа. Саме він обрав Україну як єдину можливу країну-виробника, що звузило коло потенційних постачальників до мінімуму.
Ще в листопаді 2024 року Печерське управління поліції повідомило Стринжі про підозру. Дії кваліфікували як неналежне виконання службових обов'язків, що спричинило тяжкі наслідки. Навесні 2026-го правління банку відсторонило його від участі в тендерному комітеті на час розслідування.
Що кажуть у банку
Попри кримінальне провадження, наглядова рада "Ощадбанку" продовжує наполягати на презумпції невинуватості топменеджера. У заяві банку йдеться: "Наглядова рада не має підстав ставити під сумнів професійну доброчесність пана Стринжі та й надалі визнає і високо цінує його вагомий внесок у розвиток банку".
Таке формулювання викликало неоднозначну реакцію. Державний банк фактично подякував посадовцю, щодо якого триває кримінальне провадження за розтрату державних коштів у особливо великих розмірах.
Як розпізнати фінансові махінації та куди звертатися
Скандал в "Ощадбанку" — не поодинокий випадок. У великих державних закупівлях завищення цін удвічі-втричі залишається поширеною схемою. Ось на що варто звертати увагу:
- Обмеження конкуренції — коли в тендерній документації прописані умови під конкретного постачальника (вузька специфікація, обмежена країна-виробник).
- Різке зростання вартості — якщо ціна контракту в рази перевищує середньоринкову, це тривожний сигнал.
- Непрозорість процедури — відсутність відкритих даних про учасників тендеру та обґрунтування вибору переможця.
Якщо ви помітили ознаки фінансових махінацій у державних закупівлях, можна звернутися до Державної аудиторської служби України (dasu.gov.ua), Національного антикорупційного бюро (nabu.gov.ua) або залишити звернення на гарячій лінії Кабінету Міністрів за номером 1545.
Раніше портал Знай повідомляв, дипфейки зірок та фейкове BBC: шахраї заманюють українців у підпільні казино.
Також наш портал інформував, телефонний дзвінок коштував 6,7 млн грн: шахраї маскуються під СБУ та поліцію.