Дзвінки лише з 9:00 до 20:00, родичам телефонувати заборонено: правила для колекторів

Після першого ж простроченого платежу за кредитом багато українців стикаються не просто з нагадуваннями про борг, а зі справжнім психологічним тиском. Десятки дзвінків протягом дня, повідомлення з погрозами, спроби зв'язатися з родичами чи роботодавцем, а іноді й листи, що зовні нагадують судові повістки. Проте закон чітко окреслює межі дозволеного для колекторів.

Діяльність колекторських компаній в Україні регулюється статтею 25 Закону України «Про споживче кредитування» — саме цією нормою, ухваленою в березні 2021 року, вперше було запроваджено державний контроль за стягувачами боргів. Додаткові вимоги деталізовано постановою Правління Національного банку №79 від 9 липня 2021 року. Контролює ринок саме НБУ — він веде Реєстр колекторських компаній і має право виключати порушників.

Що колектори зобов'язані робити під час першого контакту

Під час першої розмови представник колекторської компанії зобов'язаний назвати своє прізвище та ім'я, повне найменування юридичної особи, від імені якої він діє, а також повідомити кредитора, в чиїх інтересах ведеться стягнення. Окремо він має озвучити точну суму простроченого боргу. Якщо спілкування веде автоматизована система — про це також мають попередити.

Боржник має повне право вимагати документи, що підтверджують право вимоги. Якщо кредит передали іншій компанії, новий кредитор або колектор повинні надати підтвердження переходу прав і детальний розрахунок заборгованості. Відмова надати такі документи — вже порушення закону.

Крім того, далеко не кожна компанія, що телефонує з вимогою повернути гроші, має законне право займатися колекторською діяльністю. Врегульовувати прострочену заборгованість можуть лише юридичні особи, включені до Реєстру колекторських компаній НБУ. Перевірити наявність фірми в реєстрі можна на офіційному сайті Нацбанку — це займає кілька хвилин, але одразу дає зрозуміти, чи законний перед вами учасник ринку.

Що колекторам категорично заборонено

Стаття 25 Закону «Про споживче кредитування» містить вичерпний перелік заборон. Передусім — жодного психологічного тиску. Колектори не мають права погрожувати фізичною розправою, пошкодженням майна, виселенням, арештом майна без рішення суду чи кримінальною відповідальністю лише через наявність боргу.

Поширеним порушенням є введення боржника в оману: представники колекторських компаній нерідко називають себе працівниками поліції, прокуратури, суду або державної виконавчої служби. Це прямо заборонено. Так само не можна надсилати листи з написами «повістка», «виконавчий документ», «термінове повідомлення про стягнення» чи використовувати державну символіку — якщо ці документи не походять від відповідного державного органу.

Закон також жорстко регулює частоту і час контактів: телефонувати або надсилати повідомлення дозволено лише з 9:00 до 20:00 і не більше двох разів на добу. Усе, що виходить за ці межі — порушення, яке фіксується.

Чи можуть колектори дзвонити родичам і приходити додому

Одне з найгостріших питань: чи мають право колектори турбувати сім'ю боржника. Ні. Родичі, друзі, сусіди чи роботодавець не є сторонами кредитного договору, тому їх залучення до врегулювання боргу допускається лише за наявності згоди самого споживача. Якщо колектори телефонують батькам, дружині, дітям або на роботу — це порушення і Закону «Про споживче кредитування», і законодавства про захист персональних даних.

Більше того, третя особа має право вже під час першого дзвінка заборонити використання своїх даних — після цього будь-які контакти мають негайно припинитися.

Щодо візитів додому: особисті зустрічі допускаються лише за попередньою згодою боржника. Без запрошення колектор не має права чекати біля будинку чи намагатися потрапити до квартири.

Куди скаржитися на колекторів-порушників

Якщо колектори систематично порушують правила, алгоритм дій такий:

• Зібрати докази — аудіозаписи розмов, скриншоти повідомлень, фото листів, журнал дзвінків із фіксацією часу та кількості.
• Подати скаргу до Національного банку України — через офіційний сайт, електронною поштою, контакт-центром або письмово. НБУ має право проводити перевірки, накладати штрафи, тимчасово забороняти діяльність і виключати компанії з реєстру.
• Звернутися до Національної поліції — якщо є ознаки погроз фізичною розправою, вимагання, пошкодження майна чи незаконного поширення персональних даних.

Верховний Суд у постанові від 7 березня 2024 року (справа №487/3170/22) підтвердив: під час стягнення простроченої заборгованості кредитор зобов'язаний діяти виключно в межах статті 25 Закону «Про споживче кредитування». Інформація про борг може повідомлятися третім особам лише за згодою самого боржника — телефонні дзвінки родичам без такої згоди є підставою для скарги.

Раніше портал Знай повідомляв, через борги за комуналку заберуть зарплату, пенсію або квартиру.

Також наш портал інформував, залишать на вулиці без копійки грошей: в українців масово відбирають житло за борги.