У медіа й соцмережах Львова регулярно спливають назви нових трамвайних ліній: Мазепи, Миколайчука, Рясне, Винники. Але яка з цих новин — реальний проєкт із фінансуванням, а яка — лише ідея чи передвиборча обіцянка? Громадська організація "Зручне місто" детально проаналізувала стан справ у львівському електротранспорті, і висновки невтішні.
Станом на липень 2026 року у Львові не ведеться жодних будівельних робіт із прокладання нових трамвайних колій. Водночас готова проєктна документація є одразу для трьох напрямків: Миколайчука – Щурата (частковий грант Франції — 5 млн євро, потрібно ще близько 90% суми), Замарстинівська – Мазепи та Коперника. На стадії проєктування перебуває лінія Личаківська – Бахматюка, яку фінансує забудовник. Решта — Пасічна – Медової Печери, Вернадського – Автовокзал, Рясне, Винники — існують лише у вигляді планів без жодного фінансування.
Загальна вартість завершення наявних проєктів оцінюється щонайменше у 200 мільйонів євро — і це без нових вагонів (від 2 млн євро за одиницю) та депо. Для порівняння: єдиний реалізований після розвалу СРСР масштабний проєкт — трамвай на Сихів — коштував 30,5 млн євро у 2014–2017 роках, а ще 27 млн євро пішло на закупівлю трамваїв "Електрон".
Чому трамвай — найдорожчий транспорт Львова
Попри поширений міф про дешевизну електротранспорту, трамвай — найдорожчий вид громадського транспорту. За даними на квітень 2026 року, вартість одного вагоно-кілометра у Львові становить 191,22 грн. Для порівняння: тролейбус обходиться в 155,97 грн за кілометр, автобус — близько 100–110 грн, а маршрутки — ще дешевше. У містах Польщі чи Чехії ці показники щонайменше на 30% вищі.
Через те, що трамвайна мережа Львова не розвивалася десятиліттями й охоплює лише частину міста, трамвай фізично не може взяти на себе більшу частку пасажирів. За статистикою "Леокарт", 75% поїздок у громадському транспорті Львова припадає на автобуси, 16% — на трамваї, і лише 9% — на тролейбуси. Для порівняння: у швейцарському Цюріху більшість поїздок відбувається саме на трамваях, а автобуси й тролейбуси виконують допоміжну функцію.
Що можуть збудувати першим
Найефективнішим і найдешевшим проєктом аналітики називають відновлення трамвайної колії на вулиці Коперника. Довжина ділянки — лише 0,32 км, однак моделювання показало пасажиропотік у 9434 пасажирів на добу. Ця колія вже існувала раніше, але була демонтована — як і чимало інших трамвайних ліній Львова за останні сто років.
Другий перспективний напрямок — Замарстинівська – Мазепи. Ця лінія ідеально вписується в класичну діаметральну схему: трамвай проходить через усе місто від одного житлового району до іншого через центр. За оцінками, вона могла б суттєво розвантажити автобусні маршрути північної частини міста.
Трамвайна мережа Львова здебільшого залишилася в межах міста до 1939 року. У радянський період єдиним великим проєктом стала лінія по вулицях Сахарова та Княгині Ольги у 1980-х — і та недобудована. За 35 років незалежності з нуля збудували лише "сихівську електричку".
Як повідомляє Point Lviv з посиланням на ГО "Зручне місто", ключова проблема — не лише у відсутності грошей, а й у тому, що більшість планів розвитку мережі дублюють одне одного в різних містобудівних документах: Генплані (2010), Плані сталої мобільності (2020), Концепції "Львів 2030" (2021) та Плані електромобільності (2023). Жоден із них не має гарантованого фінансування під будівництво.
Раніше портал Знай повідомляв, "Укрзалізниця" додає потяги через рекордний ажіотаж на київських вокзалах.
Також наш портал інформував, атака на Львів: семеро постраждалих досі в лікарні, серед них — рятувальник.