Державна програма «єОселя» стала справжнім порятунком для тисяч українських родин, які мріяли про власне житло. Пільгова іпотека під 3% або 7% річних із мінімальним початковим внеском у 20% — таких умов український ринок нерухомості ще не бачив. Але є одне жорстке обмеження, про яке багато позичальників або не знають, або свідомо ігнорують.
Квартиру, придбану за програмою «єОселя», не можна здавати в оренду до повного погашення іпотечного кредиту. Про це нагадала рієлторка Сніжана Кулинич у коментарі «Телеканалу 24». І мова не про рекомендацію — це пряма заборона, прописана в кредитному договорі.
Чому діє заборона
Програма «єОселя» створювалася не для інвесторів, а для людей, які потребують власного даху над головою. Ключова вимога — використання придбаної нерухомості виключно як основного місця проживання власника або членів його сім'ї. Жодного бізнесу, жодного прибутку з пільгового житла.
Поки кредит не виплачений, квартира перебуває в іпотеці банку. Це означає, що позичальник не може вільно розпоряджатися нерухомістю без письмового дозволу фінустанови. Типовий кредитний договір містить окремий пункт, який прямо забороняє передавати квартиру в оренду чи користування третім особам без згоди банку.
Скільки тривають обмеження
Термін дії обмежень залежить від категорії позичальника. Для пільгових категорій — військовослужбовців, медиків, педагогів, науковців — заборона на будь-які операції з нерухомістю може діяти до п'яти років. Для решти учасників програми обмеження зберігаються аж до повного погашення кредиту.
Як банки контролюють орендарів
Фінансові установи мають цілком реальні інструменти для виявлення порушників. Банк може перевірити факт проживання власника через державні реєстри — наприклад, за місцем реєстрації чи сплати комунальних послуг. Крім того, представник банку має право особисто відвідати квартиру, щоб переконатися: там справді живе позичальник, а не сторонні люди.
Які санкції загрожують порушникам
Якщо банк виявить, що квартира здається в оренду всупереч договору, наслідки можуть бути дуже неприємними. Фінустанова має право вимагати дострокового погашення всієї суми кредиту — причому одразу, без розстрочок. До позичальника також можуть застосувати штрафні санкції, розмір яких прописаний у договорі. А в найгіршому випадку банк може взагалі розірвати кредитний договір в односторонньому порядку.
Позичальник ризикує не лише втратою пільгової іпотеки — банк може вимагати всю суму кредиту одразу, а це сотні тисяч гривень. Оскільки квартира перебуває в іпотеці, фінустанова має право звернути на неї стягнення — і житло піде з молотка.
Що робити, якщо життєві обставини змінилися
Учасники програми, які більше не можуть або не хочуть жити у придбаній квартирі, мають лише один законний варіант — звернутися до банку за письмовою згодою. Теоретично фінустанова може дозволити здачу житла в оренду, але на практиці такі випадки вкрай рідкісні. Банки не зацікавлені в тому, щоб пільгове житло перетворювалося на джерело доходу для позичальника.
Реальніший сценарій — продаж квартири з подальшим погашенням залишку кредиту. Але й тут є нюанс: поки діють обмеження (до 5 років для пільговиків), продати нерухомість без дозволу банку неможливо.
Раніше портал Знай повідомляв, комуналку за житло скасують: акт обстеження та виписка з Реєстру припинять нарахування.
Також наш портал інформував, продали житло, а податок іде: 60 днів мовчання — і борг зі штрафом до 10%.
Більше деталей читай у матеріалі: українців попередили: за борги за комуналку можуть арештувати рахунки й навіть продати житло.