20% молочних продуктів — фальсифікат: масло, мед та рибу підробляють найчастіше

Пандемія COVID, енергетична криза та повномасштабна війна суттєво перекроїли глобальний і локальний ринки продовольства. Те, що роками сприймалося споживачами як жарт — «ковбаса з сої», «масло з пальми» — насправді перетворилося на окрему індустрію харчового шахрайства (food fraud). Як повідомляє «Дзеркало тижня», в Україні ця проблема набула системного характеру.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) визначає food fraud як будь-яку навмисну дію з обману покупців щодо цілісності харчових продуктів задля економічної вигоди. Йдеться саме про цілеспрямований обман — на відміну від випадкових технічних помилок на виробництві.

Найпоширеніші форми харчового шахрайства: підміна дорогих інгредієнтів дешевшими, фальсифікація країни походження, неправдиве маркування, продаж продукції нижчої якості під виглядом преміальної, підробка органічної сертифікації, маніпуляції з термінами придатності та фальсифікація складу.

У світовому масштабі експерти FAO виокремлюють три головні хаби food fraud: оливкова олія, риба та мед. Саме в цих сегментах — із високою доданою вартістю, складними ланцюгами поставок та імпортною сировиною — шахрайство поширюється найактивніше.

Масло: українська класика фальсифікату

Національним маркером харчового шахрайства роками залишається вершкове масло. Схема давно відома: молочний жир частково або повністю замінюють дешевшими рослинними компонентами — найчастіше пальмовою олією. Формально такий продукт мав би продаватися як «спред» або «молоковмісний продукт», однак на практиці товар маркують і реалізують як повноцінне вершкове масло.

Під час війни проблема загострилася. Різке зростання собівартості молока посилило спокусу замінити дорогий молочний жир дешевшими компонентами. Держпродспоживслужба провела 615 позапланових перевірок у сфері обігу молока та молочних продуктів протягом 2025 року — порушення виявили приблизно у 20% випадків. Здебільшого фіксували недостовірне маркування та неналежне інформування споживачів.

Риба, якої не існує

Світовий ринок риби та морепродуктів — ще один тривожний приклад. За оцінками FAO, близько 20% глобальної торгівлі рибою пов'язано з різними формами шахрайства. Глобальне дослідження Oceana показало: кожен п'ятий із понад 25 тисяч перевірених зразків риби у світі виявився неправильно маркованим.

Найпоширеніша схема — підміна видів: дешеву рибу продають як преміальну. Пангасіус видають за тріску, есколара — за морського окуня, а фермерську рибу — за дику. Різниця в ціні сягає двох-трьох разів. Додаткові практики: повторне заморожування, використання барвників для збереження кольору, надмірне глазурування льодом для збільшення ваги.

Мед під підозрою: Україна в зоні ризику

Спільне дослідження Єврокомісії та Joint Research Centre у 2021–2022 роках виявило: 46% перевірених партій меду, що ввозяться до ЄС, мали ознаки фальсифікації — домішки дешевих цукрових сиропів. Україна як один із найбільших експортерів меду до Євросоюзу опинилася в зоні особливої уваги.

Із листопада 2024 року ЄС офіційно посилив вимоги до імпорту меду та продуктів бджільництва з України. Дозвіл на поставки тепер мають лише виробники, потужності яких внесено до спеціальних списків, погоджених компетентними органами. Причиною прямо називали почастішання випадків шахрайства з додаванням цукру.

Що зміниться для українців

Донедавна в українському законодавстві не існувало чіткого юридичного визначення понять «харчове шахрайство» чи «фальсифікований харчовий продукт». Втім, влада анонсувала зміни: до кінця 2026 року планується імплементувати європейську логіку, за якою фальсифікація їжі — це не лише проблема споживача, а й питання економічної безпеки держави.

Як розпізнати підробку в магазині

Споживач майже ніколи не має інструментів для перевірки реального складу продукту в момент покупки. Однак є кілька практичних порад:

• Читайте склад. Справжнє вершкове масло містить лише вершки або молоко, без рослинних жирів. Якщо в складі є «пальмова олія», «рослинні жири» чи «замінник молочного жиру» — перед вами спред.
• Ціна має значення. Підозріло низька ціна на масло, мед чи рибу часто сигналізує про економію на якості сировини.
• Перевіряйте маркування. Звертайте увагу на країну походження, категорію продукту та терміни придатності. Розмиті формулювання на кшталт «продукт молоковмісний» мають насторожити.
• Купуйте в перевірених місцях. Великі мережі супермаркетів частіше дотримуються стандартів і працюють із сертифікованими постачальниками.

Раніше портал Знай повідомляв, продукти невідомого походження на понад 100 млн грн: в Україні викрили масштабну схему.

Також наш портал інформував, українців попереджають про небезпечні продукти: де і що не варто купувати.

Більше деталей читай у матеріалі: як змінилися витрати українців на продукти під час війни.