Традиційна мода може триматися віками, а зникнути за десятиліття. Деякі предмети одягу, які були звичними для наших предків, викликають подив сьогодні. Так сталося з гунями-коцованями, про які розповіли у «Локальній історії».
Зараз зустріти цей предмет одягу можна лише на фестивалях гуцульської культури. Їх ще
Виготовляють, однак тільки в декількох віддалених селах на Закарпатті. Але ще якихось 100 років тому жоден горянин чи селянин не ходив би без цього верхнього одягу.
Гуні були теплі й захищали за будь-якої погоди. Їх носили майже цілий рік і чоловіки, і жінки, і діти. Їх виготовляли з вовни, інколи вимочували у виварцi вiльховоï кори, щоб у них не заводилися ні воші, ні блохи.
Розмір виплат зміниться: що чекає на пенсіонерів у 2025 році
Терміново біжіть до супермаркету, поки не почалися тривалі відключення світла: що потрібно купити кожному українцеві
Штрафи від ТЦК зростуть вдвічі: ухилянтів добряче потрусять
Пенсіонерам приготували доплати: хто отримає надбавку до пенсії понад 2 тисячі гривень
Довгий час гуня була обов’язковим елементом місцевого костюму, а у весільних обрядах протрималася аж до 1950-х років.
Чоловіки носили довші гуні, до колін. Жінки надавали перевагу коротшим, до пояса. Рукави робили довгі, аж до колін, а краї обшивали яскравою стрічкою.
В одній родині могли мати до десятка гунь. Часто шили їх самі господині, власноруч для цього ткали полотно і пряли нитки. Тканину валяли у гірських потоках, вовна вибілювалася природнім чином.
З внутрішньої сторони гуні часто робили велику кишеню, замість застібок на шиї – зав’язки.
Існували святкові гуні і повсякденні. Святковими вважали білі, в них ходили до церкви чи на весілля. А чорні чи сірі – на похорон.
Біла гуня була частиною весільного обряду – наречена подекуди мала ходити в ній тиждень після свята, навіть в літню спеку.
В деяких районах існував звичай «затанцьовувати» весілля: гості кидали гуні молодим під ноги, щоб ті танцювали на них – «щоби щасливі були, щоби багаті були».
Нагадаємо, українцям показали трейлер потужної історії "Довбуш": повстання гуцулів проти поляків у Карпатах.
Як повідомляв "Знай.ua", Дмитро Комаров зі "Світу навиворіт" розкрив таємниці Карпат і готовий показати їх всім: "Незрозуміле ми бачили в горах".
Знай.ua писав, Назарію Яремчуку - 70: донька Марічка зворушливо згадала батька, серце щемить