Галичина до 1919 року мала розгалужену та добре розвинуту мережу українського шкільництва. Коли західноукраїнські землі відійшли до складу Другої Речі Посполитої, все змінилося в гірший бік. Про це написали у виданні «Локальна історія».
Вже під кінець 1920-х років на освітню діяльність місцевих українців почали чинити значний тиск, вчителів та інших учасників освітнього процесу чекали переслідування, тотальний контроль. Центральні державні структури, поліція та місцеві органи влади зірко стежили за тим, щоб українці не мали своїх шкіл.
Боротися за існування української школи випало Українському Педагогічному Товариству, яке пізніше отримало назву "Рідна Школа". За підтримки та участі Товариства виживали українські приватні освітні установи, зокрема й школи, які були відкриті при монастирях.
Зміни в правилах обміну валюти: заначка може перетворитися на розчарування
Штрафи від ТЦК зростуть вдвічі: ухилянтів добряче потрусять
Багатогодинні черги до ТЦК відміняються: у "Резерв+" запрацювала довгоочікувана функція
Мобілізацію урівняли для всіх: українцям оголосили вердикт щодо економічного бронювання
Щоб захистити національні інтереси, товариством була створена розгалужена мережа гуртків.
Наприклад, станом на 1924 рік окремі секції діяли у 39-ти місцевостях "Комітети Рідної школи". У них згуртувалися майже три тисячі членів. Гуртки гарно показали себе в роботі у селах, і охопили мережею територію в 14 повітів.
Збереглися небагато світлин міжвоєнного періоду, на яких можна побачити членів та викладачів цих гуртків.
Раніше повідомляли, школа тільки почалася, а вчителі вже сиві: маленький велосипедист влаштував екстремальне 1 вересня.
Як повідомляв Знай.uа, у гімназії з поглибленим вивченням мов зробили смішну помилку в простому англійському слові: поліглоти на мінімалках.
Знай.uа писав, Ані Лорак відправила дочку в елітну Московську гімназію: 365 тисяч на рік.