Родина зі Львова удочерила ромську дівчинку і зіштовхнулася з несподіваними труднощами: "Ніколи не думали..."

Ольга Бартиш, художниця зі Львова, має трьох дітей: Матвійка, Івасика та Уму. Ума – ромська дівчинка із Закарпаття, яку Оля і її чоловік Костя удочерили два роки тому.

Про це повідомляє 24 канал.

Ольга жила у Києві разом із чоловіком та сином Матвієм, працювала журналісткою, була кореспонденткою і писала на соціальну тематику. Коли жінка їздила до інтернатів та брала інтерв'ю у родин, які усиновлюють дітей розуміли, що хотіла б теж подарувати комусь крихту своєї любові.

"Коли маєш свою дитинку на руках, тобі здається, що ти готова любити усіх дітей на світі. Я дуже така чутлива до того всього, що хтось не має тата-мами. І ще на фоні гормонів, коли ти годуєш свою дитину, ти розумієш, що тобі так добре, а комусь так зле…", – каже Ольга.

Згодом родина жінки переїхала до Львова, там Оля стала художницею, і там вже народився їхній другий син – Іванко. Але її не полишала думка про усиновлення.Але її чоловік, відмовлявся, казав що не зможе ростити не свою дитину. Але буквально в одну мить усе змінилось.

Родина поїхала гостювати у 2017 році до своїх фейсбучних друзів в Туреччину. Ті мали четверо своїх, кровних дітей, та шестеро прийомних. І за місяць часу вони побачили, що родина не робила жодних відмінностей між рідними та усиновленими дітьми, тоді-то все і змінилось, вони прийняли рішення все-таки усиновити дитинку.

Згодом родина почала збирати документи для усиновлення. Цілий місяць вони збирали цю купу довідок, аж врешті отримали статус усиновлювачів. Хотіли дівчинку: до чотирьох років, здорову, без братів та сестер. У пошуках своєї майбутньої доньки обдзвонили усі притулки та соціальні служби

Подзвонивши у закарпатську службу у справах дітей, Ольга дізнались про дівчинку-сироту, яка була ромкою. Маленька Ума зі своїми потенційними батьками мала чотири зустрічі, а на п’яту її вже забрали з притулку. Оля порівнювала її зі своїм однорічним сином, який виглядав старше за Уму, хоча тій вже було 2 роки і 9 місяців, багатьох речей вона не знала і не вміла. І хоча Оля одразу ж представилась Умі мамою, чоловіка – татом, своїх дітей братами, вона розуміла, що для дівчинки слова “мама і тато” – це щось абстрактне.

Діти Ольги не одразу налагодили контакт з Умою. Одного разу Івасик хотів розрадити дівчинку, але отримав від неї ляпаса. Матвій був шокований, бо він так любить свого брата, нікому в образу не дає.

“Зараз вони якось так періодами (спілкуються – ред), в Матвія взагалі зараз непростий період – 13 років, свої кризи відбуваються. Буває по різному, але не можу сказати, що зараз є там загострення, бо я би йшла вже до психолога із цим. Я з Матвієм багато розмовляла, намагалася їх якось відсторонити один від одного, хоча от недавно мені психологиня порадила навпаки давати їм спільне завдання, чи гру. То часом він навіть сам бере Уму з собою на вулицю, як має гарний настрій. Взагалі я думаю, що вони вдвох, як виростуть будуть мати дуже хороші стосунки,” – розповідає Ольга.

Та і з Івасиком ще півроку Ума не могла знайти спільну мову. Ця притирка була досить довга і важка. Всі дітки хотіли отримати увагу мами, й через це відчувалось суперництво між ними.

В травні наступив переламний момент, коли Ольга зрозуміла, що далі так не можна – потрібно щось міняти. Був важкий день, дітвора плакала, вони між собою посварились, Матвій готувався до контрольних і йому потрібна була мамина допомога, все навколо накопичувалося, тоді Оля пішла до ванни і голосно почала кричати, випускаючи усе безсилля. А потім втекла з хати, не витримуючи це напруження, побігла до лісу, кричала й плакала, що так більше не зможе.

Виплакавшись і викричавшись, Оля пішла додому із повною рішучістю, що треба щось міняти. Ввечері були сімейні збори, де Оля поставила перед чоловіком вибір: або вони розділяють ці сімейні турботи на двох, або закінчують в це бавитись.

Зараз Ума вже живе в родині два роки, Оля ходить на терапію, пропрацьовуючи багато питань, які виникали у неї за цей період, Івасик разом Умою постійно грається, вони радіють один від одного і проводять майже увесь час разом.

“Для нас Ума – це як от народилася своя дитина, ми ніколи не думали від неї відмовитись. Це навіть не обговорюється, питання стоїть тільки одне – як вийти із складної ситуації. Але бачите, мені добре говорити, бо у мене донька здорова, немає ніяких відхилень психічних, це цілком адекватна, класна, дуже добродушна дитина, яка попри таку страшну долю вона не є замкнута, і сильно зранена,” – розповідає Оля.

Обов'язково підпишись на наш канал в Viber, щоб не пропустити найцікавіше

Нагадаємо, що Українська волонтер і політик Яна Зінкевич відреагувала на санкції Путіна

Як повідомляв портал "Знай.uа", мати чотирьох дітей зробила вишиванки для українських героїв

Також, "Знай.uа" писав, що Львівська пенсіонерка зв'язала 500 пар шкарпеток для військових на Донбасі