Львів готується до найскладнішого опалювального сезону за час повномасштабної війни. Міський План стійкості, затверджений у березні 2026 року, налічує 96 конкретних проєктів — і на сьогодні виконано вже більше половини. Про це повідомив перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко, передає «Твоє місто».
За словами посадовця, станом на середину серпня реалізація Плану стійкості перетнула позначку 52%. Усі заходи поділено на три ключові блоки: захист критично важливих об'єктів (зокрема будівництво захистів другого рівня), забезпечення додаткової генерації для систем тепло- та водопостачання, а також створення резервних джерел живлення — когенераційних установок і твердопаливних котлів.
Скільки коштує план: кредити, міжнародна допомога і державне фінансування
Загальний бюджет Плану стійкості Львова перевищує 3 мільярди гривень. Частину коштів місто залучило через запозичення в державних банках. Окремі проєкти фінансуються спільно з Європейським інвестиційним банком, урядами Німеччини та Норвегії, а також іншими міжнародними партнерами. Водночас заходи, включені до національного Плану стійкості, дофінансовуються державою.
Твердопаливні котельні та школи-пункти обігріву
Одним із наймасштабніших напрямків є розбудова мережі альтернативних джерел тепла. Наразі у Львові працює близько 30 твердопаливних котелень, які можуть функціонувати на деревині та палетах. До початку опалювального сезону місто планує закупити ще близько 60 таких установок.
«Ми встановлюватимемо їх у школах, щоб у разі найгірших сценаріїв навчальні заклади могли працювати як точки обігріву для учнів та мешканців. Масштабуємо цю систему таким чином, щоб охопити все місто», — пояснив Андрій Москаленко.
Медицина та житловий фонд: перевірки стартують наступного тижня
Окрему увагу приділяють медичним закладам. Для Центру UNBROKEN створюють додаткові можливості водопостачання та резервного забезпечення ресурсами. Крім того, з наступного тижня представники міста розпочнуть обстеження житлових будинків — як ОСББ, так і ЛКП.
«Будемо обходити кожен будинок, збирати людей і все з ними проговорювати. У будинку має бути визначена контактна особа, запаси необхідних речей, відпрацьована логістика дій у разі надзвичайної ситуації», — наголосив Москаленко.
Що має бути в кожному будинку: практичний мінімум
Посадовець наголосив, що підготовка до зими залежить не лише від міста, а й від самих мешканців. Кожному будинку рекомендовано:
- визначити контактну особу, яка координуватиме дії в надзвичайній ситуації;
- сформувати запас питної та технічної води (не менше 3-5 літрів на людину на добу);
- мати автономне джерело світла (ліхтарі, свічки, павербанки);
- забезпечити наявність аптечки та запасу продуктів тривалого зберігання;
- відпрацювати маршрут до найближчого пункту обігріву.
Бронювання і постанова №1512: дві проблеми, що гальмують підготовку
Андрій Москаленко звернув увагу на дві системні проблеми, які потребують вирішення на державному рівні. Перша — обмежене бронювання працівників критичної інфраструктури. Комунальні підприємства, такі як «Львівтеплоенерго» та «Львівводоканал», втрачають кваліфікованих фахівців, які переходять до структур із 100% бронюванням.
Друга проблема — дія постанови Кабміну №1512 щодо цінових пропозицій. За словами посадовця, вона ускладнює оперативне внесення змін до проєктів і може сповільнювати критично важливі роботи напередодні зими. Місто звернулося до уряду з проханням переглянути ці процедури хоча б для проєктів, що мають бути реалізовані до початку опалювального сезону.
Раніше портал Знай повідомляв, комуналка тиснутиме з новою силою: для кого опалення подорожчає на третину.
Також наш портал інформував, комфорту не буде навіть без нових обстрілів: на киян чекає екстремальна зима.
Більше деталей читай у матеріалі: 380 котелень на заміну зруйнованій ТЕЦ: як два роки готували опалення для міста-мільйонника.