У Львові налічується 5327 офіційно облікованих укриттів. За останні роки на їхнє облаштування з бюджету спрямували понад 120 мільйонів гривень. Утім, як свідчать численні публікації мешканців у соцмережах, чимало з них залишаються закритими, захаращеними або перебувають у стані, непридатному для перебування під час повітряної тривоги. Як повідомляє Point Lviv, львів'яни відкрито запитують: якщо на захисні споруди пішли десятки мільйонів, чому частина з них досі недоступна?
Секретаріат Лубінця розпочав провадження
Ситуація вийшла за межі місцевої дискусії після інциденту на вулиці Сахарова, 40. Там мешканців не допустили до бомбосховища під час повітряної тривоги. Після розголосу Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця відкрив провадження щодо дій посадових осіб. Тепер проблема доступності львівських укриттів — на контролі державної інституції.
«Готове кладовище, а не сховище»: що кажуть львів'яни
Після публікацій про стан захисних споруд десятки містян почали ділитися власними історіями. Марія Януш із вулиці Володимира Великого, 113 розповіла, що жителі будинку фактично залишилися без доступного укриття: «У нас гарне місце для сховища є в АТБ, яке прилягає до будинку. Колись нас туди впускали, а тепер — ні».
Микола Остроушко, який проживав на вулиці Петлюри, 34, описав ситуацію ще жорсткіше: «Підвал облаштований під кладовки — це готове кладовище, а не сховище в час війни. І це повсюди». Наталя Котик додала, що у її підвалі «чисто і є запас води, але немає вікон, запасного виходу, тому під час тривоги сидимо в коридорі за двома стінами».
Особливого резонансу набула історія львів'янки Мар'яни. За її словами, у будинку на Клепарівській, 24 офіційно рахується укриття на 150 квадратних метрів зі місткістю понад 130 осіб, хоча фактично його давно немає — приміщення продали. «Люди довший час прибігали під час тривоги в пошуках укриття, якого в апріорі не існує», — зазначила жінка.
Знесене бомбосховище та запізніла реакція влади
Мешканка Левандівки Оля Малець повідомила, що єдине повноцінне радянське бомбосховище на території колишнього молокозаводу знесли кілька років тому, а на його місці звели житлові будинки. «Тобто не лише не побудували нового сховища, а ще й зруйнували старе», — підкреслила вона.
Додаткового розголосу ситуація набула після інспекції укриттів за участі заступника міського голови Львова Андрія Москаленка. Посадовець, зокрема, оглянув захисну споруду на території Львівського автобусного заводу. Утім львів'яни розкритикували такі перевірки, назвавши їх запізнілими. «На п'ятому році війни ви щось зарано взялись за ці укриття. Треба було ще трішки почекати», — іронічно прокоментував Василь Цоп. Орест Мазур додав: «А чим займалася комісія від початку війни? Минуло чотири з половиною роки. Нарешті виїхали на екскурсію».
За офіційними даними Львівської міської ради, у місті обліковується 5327 укриттів, на які витрачено понад 120 мільйонів гривень. Однак численні звернення свідчать: у багатьох районах люди або взагалі не мають доступу до сховищ, або змушені перечікувати тривоги в сирих, захаращених і технічно непридатних підвалах. Секретаріат Уповноваженого з прав людини вже відкрив провадження — тепер слово за правоохоронцями.
Раніше портал Знай повідомляв, потрібно 7894 укриття, а збудували 4: райони Києва освоїли лише 3% виділених коштів.
Також наш портал інформував, генератори, укриття й гарячі обіди: школи завершують підготовку до навчального року.