Українці дедалі частіше натрапляють на рекламу «інвестиційних проєктів» у соцмережах і месенджерах, які обіцяють швидкий заробіток без зусиль. За гарним сайтом і активною рекламою часто стоять не професійні брокери, а звичайні аферисти, які працюють за відпрацьованими психологічними схемами. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦБФР) оприлюднила вісім головних ознак, за якими можна впізнати шахраїв ще до того, як ви перекажете їм перші гроші.
Схема зазвичай стартує з рекламного допису в Instagram, Facebook або Telegram. Обіцянки звучать однаково: «гарантований дохід від 20% на місяць», «заробіток без ризику», «тільки сьогодні — закритий клуб інвесторів». Далі з людиною зв'язується «особистий консультант», чия робота полягає не в поясненні ризиків, а в тому, щоб якнайшвидше отримати перший платіж.
Регулятор наголошує: професійний вигляд сайту і масована реклама не гарантують надійності. Ось вісім сигналів, які мають насторожити:
Перше — обіцянки гарантованого або надто високого прибутку. Справжні інвестиції завжди пов'язані з ризиком, і жоден чесний брокер не обіцяє фіксований дохід. Друге — заклики діяти негайно: «пропозиція діє лише 24 години», «останній день реєстрації». Третє — психологічний тиск і нав'язливі дзвінки: «консультант» телефонує по кілька разів на день, переконуючи збільшити внесок. Четверте — постійні прохання додати ще грошей: щойно людина робить перший переказ, їй одразу пропонують «вигідніші умови» за більшої суми.
П'ятий тривожний дзвіночок — небажання зрозуміло пояснити, як саме працює інвестиція і які ризики вона несе. Шахрай уникає конкретики, переводячи розмову на тему «ви гарантовано заробите». Як зазначають у НКЦБФР: «Якщо вся комунікація зводиться до того, щоб ви швидше переказали гроші, а не зрозуміли, куди саме інвестуєте, — це серйозний привід насторожитися».
Окрему небезпеку становлять два технічні сценарії, які регулятор описує як найтиповіші. У першому — людину просять встановити програму віддаленого доступу (AnyDesk або TeamViewer) нібито для допомоги з реєстрацією. Насправді це відкриває стороннім повний доступ до пристрою, банківських додатків і особистих даних. У другому — жертву реєструють на відомій платформі, а потім поступово переводять на сторонні сервіси або електронні гаманці, де контроль над коштами повністю втрачається.
Як перевірити брокера до першого переказу
НКЦБФР радить українцям перевіряти компанію ще до того, як робити перший внесок. Найперше — зайти на офіційний сайт регулятора nssmc.gov.ua і перевірити, чи має компанія ліцензію на діяльність на фондовому ринку України. Якщо ліцензії немає — працювати з такою компанією небезпечно.
По-друге, зверніть увагу на те, як вас просять переказати гроші. Добросовісний фінансовий посередник ніколи не проситиме встановлювати програми віддаленого доступу або переказувати кошти на особисті картки фізичних осіб. Усі розрахунки мають відбуватися виключно через офіційні банківські реквізити компанії.
По-третє, скептично ставтеся до «демонстрації прибутку» в особистому кабінеті. Показ фіктивних доходів на екрані — один із найпоширеніших інструментів маніпуляції, що змушує людину повірити в прибутковість і довірити шахраям ще більшу суму. Пам'ятайте: цифри на екрані не є підтвердженням реального заробітку.
Як повідомляє НКЦБФР, шахраї постійно вдосконалюють свої методи — від фішингових сайтів до складних схем із фальшивими особистими кабінетами, які імітують роботу справжніх торговельних платформ. Єдиний надійний спосіб захистити гроші — перевіряти все самостійно, а не під диктовку «консультанта».
Раніше портал Знай повідомляв, 13 200 грн від ООН — фейк: шахраї підробили сайт Ощадбанку й крадуть гроші з карток.
Також наш портал інформував, "кинь гранату — і тебе не посадять": шахраї вигадали небезпечну пастку для українців.