На Галичині до кінця 70-х не використовували матюки. Це вже потім вони потрапили до нас разом зі східними сусідами.
Той хто зловживав у своїй промові метерними словами, падав в очах односельців. Але разом з тим під час сварок або в добрий спосіб використовувалися галицькі "погані" слова. Не говорили що сварилися, а казали що ганьбилися, пише "Дуброва".
"Курва", "курвище", "курва шиндилєва", 2патентова курва", "курва мать"говорили по відношенню до жінок і не тільки. Для прикладу на одному з весіль староста до гостей говорив “Пейте, курва, най не стоит“. Точно так говорили "курвий син" или "скурвий сын", це могла бути або хороша або погана лайка. Наприклад фраза " Але ти скурвий син!" могла бути і похвалою.
Також "сралося на чотири купи". И на одному гектарі "разом срати не хотілося". "Шляк трафив, а шляк би тебе наглий трафив, шляк трафив в печінки,попід ребра, в голову, в клебені і ніжно – шлячок би тебе впік. Пся крев і пся крев собача". А також, "а би тебе носило попід небеса і гепнуло до зЕмлі. Най ті качка копнé! А щоб ти скис!"
"Бусифікацію" обіцяють викорінити: ТЦК застосують новий підхід до мобілізації
Штрафи від ТЦК зростуть вдвічі: ухилянтів добряче потрусять
Пенсіонерам "навісять" новий фінансовий тягар: ніяких пільг не чекайте
Багатогодинні черги до ТЦК відміняються: у "Резерв+" запрацювала довгоочікувана функція
"А щоб ти сказивсі!А би тебе холєра взєла! Ти холєрнику!Холєра ясна! А би тебе пархи обсіли!Щоб в тобі не втрималосі!Діду вошивий! Мурго, матолку, францо, нендзо. А щоб тебе нендза взєла! Щоб тоді пси марша грали!Щоб тебе на воблаки вознесло! Щоб тебе сніг загрів!"
На чоловіків могли говорити: "Чорте", "дідьку", "хруню", "пердуне" ( додавали ще до того переліку "старий"). Жінок називали - "Товбо стара".
До жорсткіших прокльонів відносилися: "Кров би тебе заллєла" з різними варіантами – "по коліна", "Кров би тебе нагла заллєла сучий сину! Також була кров троїста, і нагла, і кров з ясного неба".
А ще в ті далекі часи любили обзивати один одного різними словами з "родзинкою":
1.Мурга пискатий – хам
2. Іван Серилович – хлоп з села, який вдає ніби любить експресову каву, і носить ондатрову шапку.
3. Хлоп хам, срав, в стайні спав, драбиною сі вкривав, а свиня казала му “добрий день” – все те саме що попереднє тільки у додатку “є при владі”.
4. Тутешній, або місцевий – порядна людина
5. А Коп Моіх Магістрат – мудра і здібна людина
6. Фаталапа, Оферма – невдаха, незграба
6а. Оферма царя небесного – посиленне значення Оферми
7. Гімно Знає, з”їв цілий розум або Мудриґелик, Серило Мудрий – той хто вдає що все знає
8. Йойлик, Підскакевич – кар'єрист
9. Малах, сафандула, шлепер, бараба з мосту, – неохайно вдягнена людина, волоцюга
10. Батяр – той що робить збитки
11. Свинтюх – падлюка
12. Матолок– тупий чоловік
13. В сраці був- гімно видів – той, хто нічого не знає
14. Коли ти попід стіл лазив, на гімно гого казав, до кицьки-цьоцю посуньтисі, а на когута- шандар – відношення старших до молодших
15. Коли ти сі врОдив я за дівками в лазенці підглєдав – то саме що і вище
16. Єстем кавалєрем от уродзеня або Скурвий син -той хто любить дівчат
17. Мантелепа, мантелепа засрана– неохайна жінка
18. Курвар -той що ходить до чужих жінок
19. Йолоп, йолоп вісімнадцятий або турок, турок вісімнадцятий – немудра людина
20. Зробити з гімна кулю або бич – говорилося, коли треба було з чогось поганого зробити файне
21. Килавцю. Килавий Ясю – про незграбного чоловіка
22. А би тебе мама ліпше була висьцяла на кропиву
23 Робить, як мокре горить. Робить, як в рукавицях, Має кучеряві пальці!Робить через сраку!Не робота, а драпанєго по стянах! – про незграб
24. Маю тебе в носі! або Маю тебе в сраці! – сприймалося одинаково
25. Ламага, розлізлий, сліпцун – про будь кого
26. Не побивай мені дупи! – коли хтось говорив неправду
27. Сидить як запліснілий!– про сумну людину на забаві
Нагадаємо, раніше Львівський Дитячий центр пропонує стриптиз "по-свинськи", відразу три ліфчики: обіцяють 10 хвилин насолоди
Як повідомляє портал «Знай.иа» Дракони, фавни і химери: де живуть самі містичні чудовиська Львова
Також «Знай.иа " писав, що Як могла б виглядати знаменита Львівська ратуша: чотири проекти 1908 року