Львівський астроном спростував Кінець світу та зруйнував страх перед кометою Галлея: "Всі продавали майно для "передсмертних забав"

За прогнозом Фальба кінець світу повинен був настати 13 листопада, коли у відомому метеорному потоці Леонідів начебто, мала з’явитися “блукаюча комета”, рух якої є непередбачуваним.

Не оминула паніка і столицю Галичини у складі Австро-Угорщини — місто Львів. Щоправда, для заспокоєння легковірних людей тут влаштовували просвітницькі заходи. Головним руйнівником міфу про кінець світу став професор астрономії Львівської політехніки Марцін Ернст. Він зазначав, що ймовірність контакту Землі з кометою, точніше з її ядром, а не з хвостом, надзвичайно мала, майже відсутня, а також описав минулі випадки проходження Землі через хвіст комети, який не завдав планеті жодної шкоди, бо складається з надзвичайно дрібних “димних” частинок.

Також львівський астроном наголосив на тому, що “зустріч з кометою”, яку було оголошено на ніч між 13 і 14 листопада 1899 року і яка повинна була спричинити “кінець світу”, буде не чим іншим, як зустріччю з метеорним потоком Леонідів — давно відомою подією, яка регулярно повторюється з більшою чи меншою частотою “падаючих зірок”, які, як відомо, не завдають жодної шкоди.

“Отже, передбачуваний кінець можна буде побачити протягом другої половини ночі. Тож навіть найзавзятіший послідовник Фальба зможе спокійно лягти вранці спати, щоб, витверезившись від страху, якого нагнав йому “пророк”, чекати появи нового шарлатана, який з не менш важливих причин знову пророкуватиме “кінець світу”, – підвела підсумок з цього приводу газета Kuryer Lwowski.

Однак, науковцям не одразу вдалося розвіяти страхи перед неминучим кінцем світу – упродовж наступного десятиліття в пресі поширювалися чутки про небесну каменюку, яка налетить з космосу і розтрощить Землю. Наступною збурювачкою спокою стала відома комета Галлея, яка, за даними астрономів, мала з’явитися в небі в травні 1910 року. Цього разу громадськість була налякана повідомленнями про отруйні гази, якими начебто наповнений хвіст комети.

Професор Ернст знову взявся до просвітницької роботи, влаштовуючи науково-популярні лекції, вхід, на які, до речі, був платним — місце у фотелі в залі коштувало 2 корони, стоячі місця — 1 корону, на гальорці — 50 гелерів. Тобто відвідини лекцій були недешевими, якщо зважити, що місячна платня 100 корон тоді вважалася добрим заробітком.

Попри фальстарт кінця світу у 1899 році, наближення до Землі комети Галлея, про яке трубили у всіх тодішніх газетах, знову спровокувало значні хвилювання серед забобонного населення навіть на теренах цивілізованої Австро-Угорщини.

“Забобонне населення чекає неминучого “кінця світу” з кометою і продає для цього свої ферми, а гроші використовує для “передсмертних забав”. Цьому відчуженню земель сприяють різні шахраї, які оголошують “абсолютний кінець світу”, а самі тим часом роблять прекрасний бізнес у галузі торгівлі землею. З огляду на такі небезпечні прояви забобонів, сільські вчителі повинні пояснювати це явище дітям у школі, а священики повинні мати проповіді на цю тему. Більше того, слід проводити лекції з демонстраціями, щоб просвітити громадськість про появу комети”, – пояснювала газета Kuryer Lwowski.

У ніч на 19 травня, коли в небі мала з’явитися хвостата гостя, у Львові відбувався справжній карнавал. Коли ранкове проміння осяяло втомлені та бліді обличчя, нарешті стало зрозумілим, що комета провалила усі сподівання.

Нарешті, розчарована публіка вийшла на терасу палацу мистецтв, щоб поспостерігати за сходом сонця, але коли сонце виявилося вкрите хмарами і стало зрозуміло, що не буде ні комети, ні сходу сонця, Львів вирушив на трамваї додому.