Пропонуємо вам познайомилися з історіями львів'янок, які перемогли рак та продовжують надихати своїм прикладом десятків онкохворих, передає портал "032.ua".
Надія Клочник
"Онкологія, яка у 2016 році увірвалась в моє життя, внесла свої корективи, на які я не завжди могла впливати. Я захворіла у 33 роки й моя донечка, ще була зовсім маленька. В якийсь момент багато що втратило для мене сенс. Треба було себе якось рятувати... Так я познайомилась з психотерапевтом Людмилою Філімонюк, яка першою у Львові почала працювати з жінками в діагнозі. Тоді я побачила, як психотерапія допомагає людині, це дало мені шанс повернутись до повноцінного життя", - каже жінка.
"Своє лікування я закінчила у січні 2018 року. Слово "одужати" в онкології я не використовую, тому що це хронічна хвороба і вона залишає слід на все життя, постійно доводиться проходити обстеження. Це як одужати від СНІДу чи гепатиту... Тому мені більше імпонує фраза "завершила лікування". Дуже сподіваюся, що ремісія буде пожиттєвою і рецидиву не станеться... Розповідати про те, мовляв, я вилікувалася – це як обманювати себе. Адже ні один лікар не дає жодних гарантій в онкології.. ", - говорить вона.
Жінка зізнається, що за час лікування зрозуміла важливі речі. І зазначила, якщо ти потрапив у важку життєву ситуацію, не мовчи про це. Звертайся по допомогу до друзів, родичів, спеціалістів. Адже проблема розділена з іншою людиною – ділить її на двоє.
Передав показники раніше - заплатив більше: як поради "Нафтогазу" обертаються більшими сумами у квитанціях
Синоптики зробили прогноз погоди на кінець тижня – не для людей зі слабкими нервами
Пенсіонерів залишать без надбавки: в Україні змінять правила підвищення виплат
Приватбанк масово закриває доступ до рахунків - що вимагає
Оксана Цебрівська
До 2018 року львів'янка мала абсолютно щасливе життя. Жінка займалася дизайном, тож по роботі доводилося створювати багато поліграфічних матеріалів про рак.
"У лютому 2018 року я отримала завдання розробити серію буклетів про комплексне обстеження чоловіків, жінок та дітей. І якось в один момент сама задумалася, коли востаннє робила УЗД грудних залоз. Пригадала, що це було 4 роки тому і вирішила записатися на огляд.
Добре пам’ятаю той теплий квітневий день, коли мені зателефонував мій лікар-мамолог. Він сказав, що має для мене дві новини: одну – погану, а другу – добру. "У вас злоякісна пухлина", – сказав він. Між нами запала мовчанка. Тишу порушила фраза: "Але є добра новина. У вас найкраща пухлина за усіма показниками й вона дуже маленька. Якщо ви швидко почнете лікування, то це дасть змогу одужати у 95%", - каже вона.
Жінці потрібно було терміново зробити операцію та пройти лікування. Але, почувши діагноз її охопила паніка і вона розплакалась просто серед вулиці.
"Того дня мій чоловік плакав, як ніколи в житті. Він не хотів мене втратити… Далі була розмова з мамою, друзями. Всі в один голос казали: "Це лікується, ти будеш здорова, не переживай, ми всі з тобою". На щастя, мене успішно прооперували. І сьогодні я третій рік у ремісії. Бути здоровим – це щастя. За це щастя я не перестаю дякувати людям, які мені допомогли пройти той відрізок життя", - каже вона.
Марія Беконіна
Жінка зізнається, що коли почула діагноз це для неї прозвучало ніби вирок. Тоді її оповив дикий страх і вона почала готуватися до найгіршого.
"Оповило відчуття, що це вже все – мені прийшов капець і білі тапки гарантовані. Я відчувала суцільний безвихідний страх, мене неначе огортала непроглядна темрява до болю і втрати свідомості. Я жаліла себе… Я ж іще така молода, ще так багато чого могла б зробити, скільки мрій реалізувати, скільки бажань і "хотілок" я так і не впустила у своє життя", - згадує жінка.
Але до тями привів львів'янку досить спокійний та виважений тон мами. Вона зазначила, що лікування буде не легким, але вона все це зможе пройти і стати здоровою. Так, жінка пройшла 4 блоки хімієтерапії й 15 курсів опромінення, її лікування тривало 7 місяців.
"У найважчі періоди мені допомагав отой власний внутрішній "копняк": жити хочеш? То вставай і йди зроби те і те…Цей діагноз став свого роду великим благословенням, він немов червоною лампочкою вказав на те, що я йду не своєю дорогою. Я почала діяти за покликом свого серця. Упродовж останніх років перед хворобою я працювала на досить престижній роботі – очолювала напрямок готельного бізнесу в одній львівській компанії. А тепер втілила свою мрію і займаюсь мікровишивкою: виготовляю прикраси ручної роботи, вишиті дрібним хрестиком під замовлення", - каже вона.
Нагадаємо, що мати двох дітей бореться з меланомою і благає про допомогу: "метастази в підшлунковій"
Як повідомляв портал "Знай" , до шестирічного українця втретє повернувся рак: "Врятуйте Максимку!"
Також "Знай" писав, 14-річна школярка доглядає за хворою на рак мамою, дитинство вкрадено: "я їй потрібна"