Інтимні звичаї українців, які існували багато років тому, у сучасному світі здаються іноді дивними. Взагалі наші предки мали дуже багато різноманітних звичаїв. На жаль не про всі традиції наших предків збереглися інформація.
Пропонуємо вам шість найтиповіших для територій нинішньої України звичаїв в ХVІІ-ХІХ сторіччях, передає портал "Українки".
Дівчата освідчувалися хлопцям
До XVII століття українські дівчата могли першими освідчуватися хлопцям. Про цю традицію згадував французький інженер і картограф Ґійом Левассер де Боплан у своєму “Описі України”. Дівчина приходила додому до хлопця, в якого була закохана, і при всіх його рідних пропонувала одружитися. Проте варто зазначити, що відмовляти дівчині було поганою прикметою, тому у більшості випадків парубки відповідали взаємністю.
Парубки з дівчатами гралися в «притули»
Неодружена молодь збиралася на вечорниці, тут вони їли, пили, грали ігри, а потім займалися “притулами”: щось середнє між обіймами і інтимом, тобто так, аби зберегти дівочу цноту.
Після весілля пили «келих цноти»
Цей старосвітський звичай, який зламав не одне життя молодої жінки, описує письменниця Марія Матіос. Наступного дня після першої шлюбної ночі у присутності всіх гостей молодий виголошував тост-подяку батькові нареченої. Батько підходив до столу, за яким сидять молоді. Молодий правою рукою брав дерев’яний келишок, вказівним пальцем закриваючи дно, говорив тост “П’ю до вас, тату” і випивав, не відпускаючи пальця від дна. Після цього алкоголь наливався для батька нареченої. Якщо наречена була цнотлива — келишок був без дірки на дні. Якщо ж наречена втратила цноту до весілля, наречений давав батьку келишок з діркою і батько при всіх гостях обливався напоєм.
Картина Костянтина Трутовського “На кладці”
Нареченому в першу шлюбну ніч допомагав дружба
Поки пара вперше займалася коханням, під дверима стояли гості та співали сороміцьких пісень. На любощі молодята мали не більше півгодини. Тож, якщо наречений не справлявся, йому на допомогу приходив старший дружба.
Цноту виносили на показ
Простирадло чи сорочку з кров’ю після першого інтиму наречених виносили на загальний огляд.
Менструальну кров вважали нечистою
У «ці» дні жінки мали переважно сидіти вдома. Їм не можна було ні господарювати, ні приймати пологи, ні навіть йти на похорон. Оскільки білизни не носили, кров просто стікала по ногах і забруднювала сорочку.
Як повідомляв портал Знай, імена українців закодовані в магічних вишиванках.
Також Знай писав, чи зуміє людство пристосуватися до життя на Марсі: народження на "Червоній планеті".