Іноді буває, що пара зустрічається якийсь час та вирішує одружитися. Але, згодом вони розуміють, що поспішили з вибором і приймають рішення - розірвати стосунки. Та чи можливо це, якщо пара проходила обряд вінчання у церкві?

Протоієрей Михайло Сивак, проректор православної богословської академії УПЦ КП, та протоієрей Іван Барбуляк, допоміжний судовий вікарій Стрийської єпархії УГКЦ розповіли про всі тонкощі вінчання, передає портал "Єкспрес".

У церкві, скріншот відео

"Одружуючись, люди мають розуміти, що шлюб потрібний саме для того, щоб досягнути повноти любові — навчитися любити. У шлюбі любов має здобуватися. Наречені, які укладають шлюб, несуть подвиг жертовності, самозречення, життя заради іншого. Чоловік та дружина в шлюбі мають жертвувати своїми амбіціями, планами, власним "я" заради другої половинки. А розмови про те, що нема любові, що її ніколи не було, — це лише виправдання егоїзму, небажання до жертовної любові. І це не є канонічною причиною для зняття благословення з церковного шлюбу", - зауважив протоієрей Михайло Сивак

Та інколи в молодих людей ще до одруження виникають проблеми в стосунках. Проте хлопець і дівчина через різні причини бояться визнати, що між ними нема любові. Часто молоді люди бояться сказати батькам, які вже готуються до весілля, що є проблеми в стосунках. Тож хлопець і дівчина приступають до Таїнства шлюбу.

"Це неправильно. Бо, узаконюючи своє подружжя, молоді люди за якийсь час починають виявляти своє незадоволення одне одним. Пара розлучається. Коли ж запитують, що стало причиною негараздів у їхній сім'ї, то звучить банальна відповідь: "Не зійшлися характерами". Це свідчить про те, що пара не була готова до подружжя і не розуміла суті подружніх прав та обов'язків", - говорить протоієрей Іван Барбуляк.

Щоб уникнути таких ситуація протоієреї радять пройти Інститут родини та подружнього життя, який існує при кожному деканаті. Наречені зобов'язані за три місяці чи за півроку перед шлюбом зголоситися для проходження курсу передподружніх наук, скласти іспит та отримати посвідчення про те, що готові до християнського подружнього життя. Є випадки, коли після таких наук майбутні подружжя відкладають шлюб.
Протоієреї зазначають, що вінчання - дуже важливий крок і не можна ставитися до нього несерйозно. Адже, незбереження сім'ї — це великий гріх.

"Поняття, як "церковне розлучення", "розвінчання" нема. Церква не дає розлучення, бо незбереження сім'ї — це великий гріх. Звісно, у житті бувають різні ситуації. От, до прикладу, пара уклала шлюб, а потім виявилося, що чоловік одружився лише з меркантильних міркувань, щоб заволодіти майном родини своєї дружини. Сім'я розпадається. А жінка згодом зустрічає чоловіка, з яким хотіла б створити нову сім'ю. Без вінчання ж не хоче укладати шлюб. Є таке поняття як ікономія — прийняття рішення церковними установами з позиції поблажливості. Воно застосовується під час процедури, коли єпархіальний суд на чолі з правлячим єпископом розглядає конкретну подружню справу й надає невинній стороні право на укладання нового шлюбу", - говорить протоієрей Іван