Сім'я зі Львівщини усиновила знедоленого хлопчика і розкрила сумну правду всій Україні: "Малюки в дитбудинках живуть очікуванням"

Родина з Львівщини маючи свою власну дитинку всиновила ще й хлопчика. Зазвичай всі думають, що всиновлення це вихід для бездітних пар, проте зовсім інакше було з Оксаною та Петром. У них було величезне бажання допомогти дитині.

Зараз їхньому синочку Максиму Савці двадцять. Хлопець дуже уважний і приємний, він працює, в неділю грає на барабанах в церковному гурті, а у вільний час допомагає батькам із господаркою. Максим гарний помічник батькам, голова родини Петро Савка каже, що із сином разом будували будинок у Зашкові.

«Взагалі, я завжди всім говорю, що Максим – це ще одні мої руки. Це найбільший мій помічник. Він дуже мене любить і тому дуже шанує. Щоб я зайве щось не підняла, зайве щось не зробила - завжди все допомагає», – розповідає мама Оксана. – Цікаво, що ми думали на початку, що може ми станемо для нього благословенням. Фактично Бог так зробив, що він став благословенням для нас».

Жити у Савок Максим почав у 2004 році. На той час у Петра та Оксани вже була донька Софія. А всиновити дитину молоде подружжя вирішило спонтанно. Оксана прийшла працювати у дитячий будинок, вона була перекладачкою у групи американців, які вирішити відвідати заклад на Таджицькій. Жінка дуже перейнялася побаченим.

«Я почала порівнювати, що би моя донька робила, будучи на місці цих діток. Я зрозуміла, що вона напевно і дня не прожила б сама. Я звичайно там перекладати вже не змогла, плакала без упину, просто вийшла. Прийшла додому і розповідаю чоловікові, що я бачила. Кажу, що якось би тим нашим діткам було би добре допомогти. А він каже, що ми не можемо всім допомогти, але ми можемо допомогти одній дитині», – згадує Оксана.

Родина подумала і вирішила взяти хлопчика, адже дівчинка у них уже була. Оксана згадує, що Максим дуже вирізнявся з-поміж інших дітей: «Вийшов Максим і подивився на мене. Я кажу: Петро, це наш. А вихователі: "Та що ви?! Та то найгірша дитина, найбільш нечемна зі всіх, хто є в групі"».

Проте вони вже знали, що це їх синочок. Втім, Максим виявився хлопцем з характером та дуже допитливим.

«Ми залишаєм там ворота, виїжджаєм машиною, – розповідає Оксана про день, коли вони змогли забрати його. – "Максим, ми вже їдемо додому. Ми вже сюди не повернемся". І тут ми зрозуміли, що в нас дуже шустрий хлопчик. Почав задавати мільйон запитань. О-о-о, та він навіть розмовляє, виявляється. Але дитина нічого не знала. Ми приїхали, відкриває тумбочку, витягує каструлю. Що це? Про себе він весь час говорив в жіночому роді: Я ходила, я їла, я співала. А потім ми зрозуміли, що він чув лише розмови двох виховательок і ніколи не чув як чоловік має розмовляти. І найгірше, що його ніхто не виправляв».

Адаптуватися до нових умов йому допомогла Софія, яка була старшою всього на рік. Софія каже, що дуже зраділа, коли батьки їй розповіли, що всиновлюють Максима. До дитячого будинку вона завжди їздила із ними і дуже співчувала малюкам, які не мають мами і тата.

Нещодавно вони спробували розшукати його родичів. З’ясувалося, що двох сестер і брата Максима забрала родина з Волині. Тепер сім’ї спілкуються.

«Я був щасливий тим, що в мене є мама, тато. І що б мені люди не говорили, я не звертав уваги. Один раз жіночка підійшла і хотіла мені розповісти те, що мене всиновили. Але я не розумів, чому вона мені це говорить. Я це все знав і до того», – розповідає Максим.

Батьки Максима кажуть, що не вважають його всиновленим, він їх син і носить їх прізвище.

«Для мене це принципово: він має прізвище Савка, він Максим і він Петрович. Він мій син і він спадкоємець», – каже батько.

Варто відзначити, що п'ятеро дітей - ще не межа. У Рівненській області нещодавно на світ з'явився 19-й дитина в сім'ї Ковалевич. У свої 45 років жінка не хоче зупинятися на досягнутому.

Знай повідомляв, що на Франківщині горе-матір забула про п'ятьох дітей, яких у неї забрали.

Нещодавно Знай передавав, що молодий українець залишився один з трьома дочками і тепер шукає їм маму.