У Львові китайський вірус скосив головного хірурга, оперувати тепер нікому - "Розумів, що це станеться"

Почалися спалахи коронавірусної інфекції ще наприкінці лютого, коли у відділенні реанімації та інтенсивної терапії захворів анестезіолог, що лікував кількох хворих з важкими вірусними пневмоніями.

Про це пише Високий замок.

Хворі повмирали, а лікар потрапив у Львівську обласну клінічну інфекційну лікарню з діагнозом — вірусна пневмонія. Згодом з’ясувалося, що вже тоді це був COVID-19. І хоча лікарня на Топольній не визнана за статусом опорною у лікуванні ковідних хворих, вся ургенція з області потрапляє саме сюди, і серед важких пацієнтів є і ті, у кого небезпечний вірус. Відтак похворіли медики у терапевтичних відділеннях, неврології, нейрохірургії…

Завідувач першого хірургічного відділення Гнат Герич ще зовсім недавно на День Львова піднімав прапор над міською Ратушею, а вже зараз — на самоізоляції з вірусною пневмонією і каже, що все це було прогнозовано.

— Гнате, як вважаєш, коли у лікарні почали з’являтися хворі на COVID-19?

— Як тільки в Ухані з’явився вірус і закордонні медіа почали про це писати, кілька наших лікарів перехворіли атиповими вірусними пневмоніями. Сказати, чи то був вже той вірус, важко, бо аналізів ПЛР не робили. Але перебіг захворювання був дуже схожий на той, який був у хворих на коронавірусну інфекцію. Це були, зокрема, хірурги. Це був грудень-січень.

— Згодом у вашій лікарні з’явилися важкі пацієнти з пневмоніями?

— Це не був потік хворих, у нашій лікарні часто бувають складні і атипові, нестандартні випадки. Проте зауважили, що був період, коли кілька важких хворих з вірусними пневмоніями лежали у реанімації. За клінічною картиною це могли бути перші пацієнти коронавірусні.

— Боявся захворіти?

— Я розумів, що можу захворіли, просто чекав, коли це станеться. Уряд Німеччини ще напочатку епідемії прогнозував, що на коронавірус захворіє 80 відсотків населення. В Україні, гадаю, буде поза 90% населення. У лікарні швидкої медичної допомоги, де щодня доводиться контактувати з величезною кількістю пацієнтів, які можуть потенційно мати коронавірус, ризик захворіти височезний. І це, не зважаючи на усі запобіжні заходи, які ми використовували під час роботи.

— Вірусне навантаження — це залежить від концентрації і кількості вірусу, який потрапляє в організм…

— Так, чим більше контактів з хворими людьми, тим вищий ризик заразитися. Чим більше таких хворих, тим більше можливостей захворіти. Звісно, багато залежить від імунної системи та від інших супутніх факторів.

— Медикам вашої лікарні одразу надали усі засоби індивідуального захисту?

— Цей захист повинен був бути надшвидким — ще до оголошення загального карантину у державі для населення. Наша система охорони здоров’я, на жаль, недосконала, а лікарні не могли убезпечити відразу усіх своїх працівників, як це роблять, наприклад, у США. Там госпіталізують хворих у загальні лікарні і дають таким хворим місце у лікарні з дотриманням усіх протиепідемічних канонів в умовах звичайної палати. Тобто може лежати інфікований пацієнт з іншими людьми, а медики вживають такі заходи, які за допомогою різного обладнання та захисних засобів дають можливість не інфікувати інших пацієнтів.

— У нас це нереально…

— У нашій системі охорони здоров’я окремі лікарні відвели під ковідних хворих — мусили таке зробити через убогість системи охорони здоров’я у країні. Ці лікарні забезпечили захисними засобами краще за інші медичні установи та передбачили краще фінансування медичних працівників через ризики інфікування та складність роботи. Та, як виявилось, найбільше медичних працівників захворіли у тих лікарнях, які не відведені під ковід. Бо саме ці лікарні несуть найбільше навантаження у невідкладній допомозі. Також мають гірше постачання протиепідемічних засобів, гірше фінансування, аніж ті медичні установи, які відведені під ковід.

— А як ти захворів? Тому що не мав відповідного захисту?

— Ні, це через те, що у нашій лікарні набагато вищий потік хворих — у десятки, а то й сотні разів, порівняно з ковідними лікарнями. Ми надаємо невідкладну допомогу, оперуємо найбільше у Львівській області, а, можливо, навіть й у Західній Україні. Кожен лікар, хірург контактує з тими пацієнтами, які до нас у лікарню поступають, тому високий ризик інфікування. У хірургів ризик заразитися ще вищий, бо хірург змушений неодноразово переодягатися, адже захисні костюми проти ковіду — нестерильні. Потрібно переодягатися у стерильне на операцію. Але інфікуватися можна і в інших випадках. Коли лікар їсть, п’є, то мусить зняти захист? Є контакти з іншими працівниками лікарні. Усього передбачити неможливо. Лікар може заразитися поза межами лікарні.

— Ти мав ковідних хворих?

— Так, у нашому відділенні було багато хворих, у яких був до операції підтверджений ковід. Це пацієнти, яким треба було надавати невідкладну хірургічну допомогу і супутнім виявився ковід. Зазвичай, це виявляється пізніше, бо пацієнти часом поступають з безсимптомними формами, тому відразу встановити діагноз важко.

— Коли ти відчув, що з твоїм здоров’ям не все гаразд?

— Особливих симптомів на початку не було. Можливо, більша сонливість, ніж завжди, але згодом в один з вечорів, близько дванадцятої ночі орієнтовно, піднялася температура — до 38 градусів і виникли симптоми захворювання: лихоманка — відчуття різкого холоду, як кажуть у народі — «морозило».

— Збивав температуру?

— Є стандартні протоколи, які використовуються для лікування пацієнтів з підозрою на ковід. Спочатку температуру треба контролювати. Якщо вона вища від 38, збивати парацетамолом і вживати велику кількість води; якщо утримується протягом кількох днів, слід обстежитися на пневмонію і розпочинати антибіотикотерапію. Окрім цього, слід вживати багато інших медикаментів.

— Ти сам себе лікував?

— Я хірург і не можу сам себе лікувати. Консультувався у лікаря, який мене курував, кожен крок, що потрібно робити. Це лікар-реаніматолог. Враховуючи те, що я медик, то все можу виконувати в умовах самоізоляції. Робив комп’ютерну томографію, яка підтвердила припущення про лівобічну пневмонію, яка тривала певний час. Тобто пневмонія була, а симптомів не було жодних.

— Тобто можна було перенести пневмонію і не помітити?

— Буває, що пневмонія сама минає, але часто перенесена на ногах пневмонія дає серйозні ускладнення і хворих треба госпіталізувати для надання невідкладної кисневої терапії і кисневої підтримки. Кашель з’явився не відразу, а десь на третій день від початку проявів захворювання. Хвороба вже фактично закінчилася. Лише треба здати контрольні аналізи і після негативних ПЛР-аналізів можна повертатися до соціального життя.

Якщо виконувати усі рекомендації, то є шанс, що все обійдеться без ускладнень. Проте слід все робити для профілактики цього захворювання. Якщо захворів, не панікувати. Багато тих, хто захворіли, можуть лікуватися вдома. Є чіткі критерії, які симптоми потребують госпіталізації. Висока температура, яка не збивається парацетамолом протягом двох діб, задишка і інше.

— Знаю, ти не пішов здавати перший ПЛР. Чому?

— Не хотів навантажувати лабораторії, бо за клінічними проявами, за КТ було все зрозуміло. Мені родичі під двері носили передачі. Тепер здам ПЛР-обстеження, щоб пересвідчитися у від’ємному результаті. Тоді зможу вийти на роботу.

— У вашому відділенні є ще хворі хірурги?

— Так, п’ятеро хворих лікарів. Двоє госпіталізовані в інфекційну лікарню з середнім ступенем важкості, троє — на самоізоляції. Усі з однієї вахтової зміни. Наразі хірургів вистачає, але загалом ситуація загрозлива. Зараз почався ріст кількості пацієнтів, бо не дотримувалися люди карантину.

— На День Львова мер міста довірив тобі піднімати прапор над ратушею. Це багатьох здивувало. Деякі журналісти казали, що пасувало би це довірити у такий час інфекціоністам. Як думаєш, чому обрав мер саме тебе?

— Для мене це теж був сюрприз, хоча і приємний. Наше відділення виконує багато хірургічних втручань. Дуже багато оперуємо. Лікарня працює у надпотужному навантаженні вже третій місяць. Лікарі мають шалене навантаження, тому, можливо, обрали нас.

— Що би порадив львів’янам?

— Дотримуватися карантину. Не збиратися компаніями, порушуючи протикарантинні заходи, не наражати на небезпеку себе й інших. У разі, якщо запідозрили вірус у себе, не зволікати і звертатися до лікаря, бо час має значення. Карантинні заходи вжиті для того, щоб не було спалахів. Зокрема, щоб не було спалахів серед лікарів, бо люди помиратимуть тоді не від вірусів, а від того, що лікар вчасно не надасть допомогу.

Обов'язково підпишись на наш канал в Viber, щоб не пропустити найцікавіше

Нагадаємо, раніше У головного інфекційніста Харкова виявили китайський вірус: рятував інших - не вберіг себе

Як повідомляє портал «Знай.іа» У Харкові китайський вірус скосив десятки медиків - в справу втрутилася поліція

«Знай.іа» писав, що Тести не потрібні — вчені навчили собак розпізнавати коронавірусних хворих